Перекладач

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. Л. Костенко

Яке ж захопливе шкільне життя! Щодня нові дарує відкриття...



Ну хіба є щось краще на світі,
ніж прожити дитяче життя.
Їхні душі відчуть, зрозуміти 
й разом з ними іти в майбуття.


Кажу собі: 
я – класний керівник!
І намагаюсь бути  
справді класним.
І зустрічаю учнів я своїх,
Щоб кожен день

їх видався прекрасним.












Я зазирну в маленькі оченята,
Дитячої долоньки я торкнусь руками,
Пишу життя, яке мої малята

Із пам’яті не викреслять з роками.












Свій скарб батьки довірили мені,
Щоб йти в майбутнє вірними стежками.

Мандруємо Україною











 


Яке ж захопливе шкільне життя!
Щодня нові дарує відкриття...

















Учительська доля – не легка стежина,

Що в’ється крізь вирій життєвих доріг

Учительське щастя – це кожна дитина

Із вогником чистим в сердечках малих.

Учительське серце – це вічне горіння


Надії і віри вогонь не згаса!





Немає коментарів:

Дописати коментар